бібліотека
СумДПУ
Імені а. с. макаренка
"КОРОЛЬ
НОВЕЛИ"
О. ГЕНРІ
до 160-річчя
О. Генрі ввійшов в літературу як майстер цікавих оповідань. Він зумів посісти своє місце серед найкращих оповідачів в американській літературі завдяки оригінальності свого таланту. Цей письменник залишається одним найшанованіших для читачів багатьох поколінь.
Його називають "королем новели". Літературна спадщина О. Генрі велика - понад 280 новел, роман, гуморески, скетчі. Твори О. Генрі називають енциклопедією американського життя початку 20 століття.
Герої його новел - звичайні люди: клерки, продавці, бідні художники, фермери, дрібні авантюристи, шахраї
"Не піддавайтеся відчаю" - це девіз життя самого письменника і його героїв
"
У кожного є своє уявлення про щастя – зовсім так само, як у вас або у мене. По-вашому, немає нічого кращого, як носитися по світу на яхті або автомобілі
і кидатися дукатами в різні заморські дивини. А я люблю посидіти в сутінках з трубочкою і подивитися, як засипають прерії і всяка нечисть відправляється помаленьку на відпочинок".
("Дари волхвів")
Секрет популярності
О. Генрі?
1901 року в Нью-Йорку газети з розповідями О. Генрі розпродувались миттєво. Люди з нетерпінням чекали нових історій, а особливо фіналів цих історій, адже найдивовижнішою рисою таланту письменника була його здатність писати оповідання з незвичайним, точніше, несподіваним і часом парадоксальним фіналом. Начебто він грав із читачем у піддавки та хованки, даючи йому можливість максимально включитися в перебіг подій, а потім несподівано приголомшував зовсім неймовірною розв'язкою.
Ніхто не знав автора, не бачив його портрета, не знав ніяких подробиць про його життя. Автор ніби навмисне оточив себе флером таємничості...
З того часу Сідні Портер писав майже безперервно, підмічаючи своїм гострим поглядом найрізноманітніші людські риси і, наче збільшувальне скло, показував справжню суть людської особистості
Вільям Сідні Портер (справжнє ім'я О. Генрі) - народився 11 вересня 1862 року в Грінсборо, штат Північна Кароліна. Батько О. Генрі був лікарем, Матір померла коли хлопчику було три роки..
Портер закінчив середню школу у 1876 році і вступив до вищої школи Ліндсей Стріт. У 15 років, після смерті матері, Тітка стала йому опікуном
Евеліна Портер тримала невелику приватну школу, де багато уваги приділялося вивченню літератури та мов. На уроках вона провокувала хлопчика на вигадування, влаштовуючи йому та його однокласникам своєрідні змагання. Наприклад, давала їм початок вигаданої історії, і діти мали придумати її продовження. Вгадайте, кому вдавалися найнесподіваніші кінцівки?
Після школи (в 16 років) почав працювати в аптеці у дядька продавцем і фармацевтом (1878). Швидко навчався і через рік,
у 1879 році, отримав ліцензію фармацевта.
Через три роки, у 1881 році, переїхав до Техасу, так як у
нього були знайдені серйозні симптоми захворювання на туберкульоз
У березні 1882 року Вільям, змучений виснажливим кашлем, вирушив до Техасу у супроводі лікаря Джеймса К. Хола, сподіваючись на те, що зміна клімату відновить здоров'я. Портер оселився на ранчо Річарда Холла, сина доктора Джеймса, в окрузі Ла Саль. Вільям допомагав пасти отари овець, господарювати на ранчо і навіть готував обід
У 1884 році, вилікувавшись і зміцнівши, переїхав до міста Остін (Техас), де працював бухгалтером у фірмі нерухомості, креслярем в земельному управлінні.
Саме в цей період письменник-початківець створив ряд своїх ранніх новел та розповідей
В 1894 році портер почав видавати в техаському місті Остін гумористичний тижневик «Ролінг Стоун», заповнюючи його сторінки власними нарисами, віршами й навіть малюнками
тим часом у банку Остіна, де працював касиром вільям, було виявлено нестачу коштів, і, оскільки шукати справжнього винуватця було ніколи, всю провину звели на касира
Портер не сподівався на правосуддя, тому вважав за краще виїхати до гондурасу.
Так почались його поневіряння в Центральній і Південній Америці, де Портер опинився в компанії янкі-авантюристів, які вдавалися до різних сумнівних способів, аби підзаробити. повернувшись до США, був засуджений та ув'язнений до в’язниці міста Коламбус у штаті Огайо, де він і провів наступні три роки як ув’язнений № 34627
Як майстер короткий яскравих оповідань, письменник О. Генрі остаточно сформувався саме у тюремному ув'язненні. До написання творів його підштовхнула відсутність грошей, щоб привітати доньку з Різдвом
Перебуваючи у в'язниці Портер соромився друкуватися під своїм прізвищем. В аптечному довіднику він наштохнувся на прізвище відомого в той час французького фармацевта О. Анрі.
Саме його в тій же транскрипції , але в англійській вимові (О. Генрі) письменник обрав своїм псевдонімом до кінця життя
Перше оповідання письменника
«Різдвяний подарунок Діка – Свистуна"
було опубліковано у 1899 році
в популярному журналі «Макклюрз Мегезін»
Читачі одразу помітили нового автора, і на момент виходу на волю таємничий
О. Генрі, який надсилав свої оповідання до редакції через третіх осіб, мав широку популярність, а видавці буквально полювали на нього
Найбільш плідний творчий період у Портера розпочався 1902 року, коли він переїхав до Нью-Йорка.
Там письменник створив 281-у новелу.
Понад рік щотижня новели
О. Генрі друкувались у випусках журналу "New York World Sunday Magazine".
Дотепність, типажі героїв та повороти сюжету захоплювали читачів
Для О. Генрі і його героїв найважливішим є буденне життя, сповнене побутових клопотів, звичайні людські стосунки, які будуються на засадах моральних цінностей. О. Генрі — майстер гостросюжетних новел із зростаючою напругою та несподіваною розв’язкою.
У 1903 році письменник переїхав до Нью-Йорка, де один з великих журналів запропонував йому контракт — писати по одному оповіданню щотижня, і він сумлінно виконував цю умову буквально до останніх днів свого життя
Перший роман
"Королі і капуста" був надрукований у 1904 році
Письменник був одружений двічі. Перша дружина померла в 1897 році від туберкульозу. Від цього шлюбу у письменника залишилась донька
Маргарет Уорс Портер.
Вдруге О. Генрі одружився в 1907 році на своїй давній шанувальниці Саллі Коулмен
"
Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.
О. Генрі
автор популярних новел, що характеризуються тонким гумором та несподіваними розв'язками, О. Генрі помер
у віці 47 років
6 червня 1910 року
О. Генрі працював у літературі трохи більше десяти років і, за різними відомостями, встиг написати близько 250-300 оповідань і лише один роман («Королі та капуста»)
Він писав пронизливо, тонко і не по-американськи душевно. У суспільстві, де збагачення - мета життя, де все підраховувалося і розраховувалося, зважувалося і вимірювалося головною міркою - доларом, цей письменник раптом заговорив про людські цінності та оспівав романтику людських почуттів
Як відомо, три хвилини сміху продовжують життя.
Взявся б хтось підрахувати, скільки життів продовжив О. Генрі своїми смішними, дотепними оповіданнями!
Тільки за це вдячне людство мало б поставити пам'ятник американському гумористу, якого називають
«великим утішником»
Джерела:
https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4318
https://dovidka.biz.ua/o-genri-biografiya-skorocheno/
